NORCO

Зібрав нарешті до купи свої враження від NORCO. Гра, яка спочатку взагалі-то планувалась як сайд-скролер, а не адвенчура; яка була розроблена невеликою командою без досвіду й у підсумку для багатьох - і для мене теж - стала одним з ключових наративних релізів початку цього року.

І я спитав себе: чому?

Атмосфера Південної готики

Південні штати Америки мають специфічну атмосферу, яка прослідковується в поєднанні багатьох елементів: це і клімат, і музика, і місцева історія та міфологія. Нерідко, цей мікс доволі важкий і не особливо-то приємний на вигляд (можна згадати депресію образів і ландшафтів першого сезону True Detective). Або він заманює драматичністю і надривністю (як в серіалі Treme). Або приваблює рустикальною меланхолією та магічним реалізмом.

Події NORCO відбуваються в околицях Нового Орлеану недалекого майбутнього, які мають всі перелічені особливості. А оскільки ідеолог проєкту Yuts сам мешкає в Луїзіані, то дизайн локацій абсолютно точно передає необхідні настрої.

Ядерне поєднання тем

Сімейні та корпоративні драми, релігійні конфлікти, екологічні, урбаністичні та соціальні проблеми, навіть прибульці і нейро-мережі - NORCO робить відчайдушну тематичну заявку. Неймовірно, але цей еклектичний набір працює як слід - теми логічно поєднуються та підтримують одна одну. Так, деякі ідеї і сценарні ходи можуть збивати з пантелику своєю радикальністю, хоча якщо розглянути їх загалом, а не окремо, то питань вони не викликають. Радикалізм і фантастичність повністю відповідають атмосфері.

Персонажі

Головні теми гри транслюються за допомогою абсолютно нестандартної компанії персонажів: робот з обличчям, складеним із зірок; безхатько, що воює з корпорацією Shield (пряме посилання на Shell); стрьомні послідовники релігійного культу тощо. У кожного героя тут є принаймні одна деталь, особливість, яка не дає легко закинути його в категорію шаблонних типажів. І не зважаючи на свою особисту незвичність, персонажі NORCO природньо і невимушено стикуються один з одним в рамках історії, розкриваючи її та окреслений сетинг кожен зі свого боку.

Як влучно було підмічено в рев'ю на Vice:

The real turn here, what makes this dystopia so irregular and compelling, is that Norco is an elaboration on how this misfit cast of regionals finds meaning in connection with other humans. 

Mind map героїні

Мені сподобалось, що Кей - головна героїня історії - в прямому сенсі пропускає через себе все, що чує, бачить, і про що дізнається по ходу розгортання подій. На її майд мапі фіксуються всі ключові елементи. Це одночасно і зручний довідник для гравця, і спосіб рефлексії для героїні, завдяки якому вона проговорює відому інформацію і налагоджує зв'язки між окремими елементами. Дуже крута знахідка.

Баланс між розповіддю і головоломками

В деяких відгуках на "Стім" я бачив нарікання на простоту задачок NORCO. Мовляв, жодного разу гра не примушує напрягти мізки як слід, і майже завжди рішення є простим і очевидним. А ще гра не боїться прямо підказати правильний варіант дій, якщо трошки посмикати персонажів.

Як на мене, абсолютне правильне дизайнерське рішення. NORCO - це перш за все історія, подорож скрізь сетинг. Кожний блокер у вигляді хитрого пазлу став би перешкодою на шляху і руйнував досвід.

Вдала тривалість

Проходження гри займає приблизно 5-6 годин, а сама історія класичним чином розділена на три акти. Гра не відволікається на стороннє, не пробує активно вмикати backtracking і за відчуттям закінчується саме тоді, коли потрібно.

Єдине зауваження - раптовість фіналу. Гра просто обривається - хай і в логічному моменті - але залишає бажання побачити епілог, що пояснив би деякі деталі.

Запитів щодо пояснень було так багато, що розробники навіть склали невеликий документ. Сам факт його існування натякає на те, що фінал міг бути продуманий краще. Але це майже єдиний момент гри, щодо якого можна мати ґрунтовні претензії.