Емоційний нуль
Мережа зараз безупинно бурлить емоціями. Багато звинувачень, образи та зловтіхи. Все це виправдано та зрозуміло - як мінімум тому, що тримати ці емоції всередині давно немає сил. Та й причин теж немає.
Але щодо росіян мої емоції наразі стабільно на рівні нуля.
По-перше, я не бачу, щоб наші звинувачення чи ненависть, чи вимоги щось змінювали по той бік порєбріка. Нам врешті решт ніхто нічого не винен - навіть в цій страшній ситуації. Кожен зробив свій вибір і навряд чи змінить його. Тому намагаюсь конструктивно сфокусуватися на тих речах, на які маю реальний вплив. Бо "нам свого робить" - не переробить.
По-друге, після емоційний гойдалок, що щедро "тішать" нас кожного дня, ресурсу на співчуття та хвилювання щодо сусіда не лишається. Та й загалом очевидно, що наші шляхи розходяться чим далі, тим сильніше. Розставання вже відбулося. Тому - немає вже що переживать.
Коментарі
Дописати коментар